Значення в інших словниках
-
шелесть —
ШЕЛЕ́СТЬ, виг. 1. Уживається як присудок за знач. шеле́снути. Поза кущем щось шелесть, шелесть! (Номис); Іде Денис по полю переваги-ваги, голова як приліплена, очі в щілинках, рушниця десь аж за плечима теліпається.
Словник української мови у 20 томах
-
шелесть —
шеле́сть вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
шелесть —
виг. 1》 Уживається як присудок за знач. шелеснути. 2》 розм. Те саме, що шасть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шелесть —
Шеле́сть, виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шелесть —
ШЕЛЕ́СТЬ, виг. 1. Уживається як присудок за знач. шеле́снути. Поза кущем щось шелесть, шелесть! (Номис, 1864, № 4356); Іде Денис по полю переваги-ваги, голова як приліплена, очі в щілинках, рушниця десь аж за плечима теліпається.
Словник української мови в 11 томах
-
шелесть —
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
Словник української мови Грінченка