широкополий —
ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т.
Словник української мови у 20 томах
широкополий —
широкопо́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
широкополий —
-а, -е. 1》 Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. 2》 З широкими полами (про одяг). 3》 Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
широкополий —
ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет.
Словник синонімів української мови
широкополий —
ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
широкополий —
Широкополий, -а, -е Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Словник української мови Грінченка