широкополий

широкопо́лий

-а, -е.

1》 Який займає великий простір; безмежний, неосяжний.

2》 З широкими полами (про одяг).

3》 Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий.

Значення в інших словниках

1. широкополий — див. безмежний; просторий; широкий  Словник синонімів Вусика
2. широкополий — ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. широкополий — широкопо́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. широкополий — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. широкополий — ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
6. широкополий — Широкополий, -а, -е Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.  Словник української мови Грінченка