Значення в інших словниках
-
шкапеня —
ШКАПЕНЯ́, ня́ти, с. Зменш.-пестл. до шка́па 1. Поле знизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя. Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (І. Франко); Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом [цмоканням] висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
шкапеня —
шкапеня́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
шкапеня —
-яти, с. Зменш.-пестл. до шкапа 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шкапеня —
ШКАПЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до шка́па 1. Поле знизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя. Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Фр., XIII, 1954, 305); Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом [цмоканням] висмикнувши їх, стрибнули (Досв., Вибр., 1959, 63).
Словник української мови в 11 томах