металобрухт

Непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з непоправним металевим браком, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів.

"Про металобрухт", Стаття 1

Значення в інших словниках

1. металобрухт — металобру́хт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. металобрухт — -у, ч., розм. Металевий брухт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. металобрухт — БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом.  Словник синонімів української мови
5. металобрухт — МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (Рад. Укр., 24.VІ 1967, 2).  Словник української мови в 11 томах