Значення в інших словниках
-
металобрухт —
металобру́хт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
металобрухт —
Непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з непоправним металевим браком...
Словник термінів законодавства України
-
металобрухт —
МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
металобрухт —
БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом.
Словник синонімів української мови
-
металобрухт —
МЕТАЛОБРУ́ХТ, у, ч. Скорочення: металевий брухт. У кожній тонні мартенівської шихти є півтонни металобрухту (Рад. Укр., 24.VІ 1967, 2).
Словник української мови в 11 томах