Орава

Історична обл. в Словаччині та частково у Польщі, в басейні р. О.; розвинені сільське господарство й туризм. Від часів середньовіччя до 1918 прикордонний угорський комітат; після I Світової війни поділена між Чехо-Словаччиною та Польщею (пн. частина).

Значення в інших словниках

1. орава — Юрба, купа, зграя [III]  Словник з творів Івана Франка
2. орава — ора́ва іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. орава — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
4. орава — -и, ж., розм. Великий гурт людей; юрба, натовп. || Велика, багатодітна родина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. орава — хохл. (орава) гурма гурма, юрма, юрмище, юрба, бурса, див. свора, набрід, товпа  Словник чужослів Павло Штепа
6. орава — ОРА́ВА, и, ж., розм. Великий гурт людей; юрба, натовп. Тут половців вся орава .. Проти міста поплила (І. Франко); Ціла орава кінних стражників гасала по ярмарку (А. Головко); Позаду возів бігла орава хлопчаків (Ю. Смолич); * Образно. Надія сім'ї – Улас.  Словник української мови у 20 томах
7. орава — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал.  Словник синонімів української мови
8. орава — ОРА́ВА, и, ж., розм. Великий гурт людей; юрба, натовп. Тут половців вся орава.. Проти міста поплила (Фр., XIII, 1954, 369); Ціла орава кінних стражників гасала по ярмарку (Головко, II, 1957, 255); Позаду возів бігла орава хлопчаків (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах