Потала

Давня резиденція Далайлами, керівника тибетських буддистів; збудована на узгір'ї на околиці столиці Тибету Лгаси; 13-поверхова будівля, що містить понад 1000 кімнат.

Значення в інших словниках

1. потала — пота́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. потала — ФР. знищення, п. ПОСМІХ <н. дати на поталу>; ПОЕТ. лихо, лихоліття.  Словник синонімів Караванського
3. потала — -и, ж. З'їдання, знищення. || Лихоліття, лихо, біда. Віддавати на поталу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потала — ПОТА́ЛА, и, ж. Знищення, витоптування, глум. І я побачив горб руїн, Бетону і металу. Тепер скажіть мені: хто він, Що здійснив цю поталу? (Л. Первомайський); // Лихоліття, лихо, біда. У дні світової потали Тут Опір знамена підняв (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
5. потала — Пота́ла, -ли; на пота́лу кому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. потала — ПОТА́ЛА, и, ж. З’їдання, знищення. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте (Сл. Гр.); І я побачив горб руїн, Бетону і металу. Тепер скажіть мені: хто він, Що здійснив цю поталу? (Перв., II, 1958, 249); // Лихоліття, лихо, біда.  Словник української мови в 11 томах
7. потала — Потала, -ли ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. АД. І. 114. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II.  Словник української мови Грінченка