Скорина

(Скарына)

Франциск, до 1490 — не пізніше 1551, білоруський першодрукар та просвітитель, лікар; 1517-19 видав у Празі Біблію білоруською мовою (власний переклад); заснував у Вільнюсі першу друкарню (1524-26?), яка публікувала книги кириличними шрифтами.

Значення в інших словниках

1. Скорина — Скори́на прізвище  Орфографічний словник української мови
2. скорина — див. кора  Словник синонімів Вусика
3. скорина — -и, ж. 1》 Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. 2》 Верхній затверділий шар чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що шкірка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скорина — СКОРИ́НА, и, ж. 1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Хор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (М. Кропивницький); // Кусок хліба, пирога і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. скорина — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику).  Словник синонімів української мови
6. скорина — СКОРИ́НА, и, ж. 1. Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін. [Xор:] Гоп, мої гречаники, гоп, мої білі, Чого ж мої гречаники на скорині сіли? (Кроп., V, 1959, 254); // Кусок хліба, gирога і т. ін. [Бекер:] Будуть мені ткачі за скорину робити (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах