акафіст
(пізньогр., дослівно несидячий)
форма християнської гимнографії, достосована до відправи особливих церковних служб на честь Ісуса Христа, Богородиці, св., свят чи святощів, що здійснювалася за участю всіх молільників навстоячки; витворилася у Візантії впродовж VI-VII ст. і набула поширення в країнах Пд.-Сх. Європи; першим та еталонним вважається Акафіст до Пресвятої Богородиці, можливі автори: Роман Сладкопівець (помер бл. 560), патріарх Сергій (помер 638) чи Георгій Пісида (кін. VI-VII ст.); 1525 перший друкований слов'янський Акафістник (збірка а.) видав Фр. Скорина.
Універсальний словник-енциклопедія