безробіття — Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

безробіття — (відсутність роботи) незайнятість. Словник синонімів Полюги
безробіття — безробі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
безробіття — Соціально-економічна ситуація, коли частина активного населення не знаходить застосування своєї робочої сили, перетворюється в “надлишкове” населення, резервну армію праці. Б. буває: сезонне, приховане, структурне. англ. unemployment; нім. Словник із соціальної роботи
безробіття — -я, с. 1》 Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Хронічне безробіття. || Наявність безробітних. 2》 Брак роботи. 3》 Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості створив безробіття, яке тяжко позначилось на становищі людей (з газ.); // Наявність безробітних. Словник української мови у 20 томах
безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ (соціально-економічне становище, коли не всі можуть мати роботу); НЕЗА́ЙНЯТІСТЬ (незабезпеченість можливістю працювати, навчатися і т. ін.). Допомога у зв'язку з безробіттям; Проблема незайнятості населення. Словник синонімів української мови
безробіття — Безробі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості [Росії] створював безробіття, яке тяжко позначалось на становищі робітничого класу (Іст. УРСР, І, 1953, 639); // Наявність безробітних. Словник української мови в 11 томах
безробіття — рос. безработица стан неповної зайнятості працездатного населення суспільне корисною працею. Явище, коли частина активного населення хоче працювати, але не може реалізувати свої можливості; коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї... Eкономічна енциклопедія
безробіття — Безробіття, -тя с. Безработица. Желех. Словник української мови Грінченка