Фонтануюче гаряче джерело; поширені у вулканічних районах; вода і пара г. слабо мінералізовані.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
гейзер —
ге́йзер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гейзер —
-а, ч. 1》 Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. 2》 чого, перен. Фонтан чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гейзер —
Горячеводограй
Словник чужослів Павло Штепа
гейзер —
ГЕ́ЙЗЕР, а, ч. 1. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. – Що це? – запитав Славко. – Вулкани... чи гейзери? – Вогняні вихори, – пояснив Рон (О.
Словник української мови у 20 томах
гейзер —
ге́йзер (ісл. geysir, від geysa – ринути, хлинути) гаряче джерело, яке періодично викидає воду й пару у вигляді фонтана. Г. характерні для областей поширення вулканів.
Словник іншомовних слів Мельничука
гейзер —
ФОНТА́Н (якої-небудь рідини, речовини тощо), ГЕ́ЙЗЕР. Прошитий вогнем фонтан чорної землі злетів у небо (Л. Первомайський); Нафтовий фонтан; Море глухо стогнало від вибухів, за кормою високо здіймалися молочно-білі гейзери (Д. Ткач).
Словник синонімів української мови
гейзер —
ГЕ́ЙЗЕР, а, ч. 1. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. Чудовим є відкриття на Камчатці гейзерів, вперше виявлених в 1921 році на південь від Кроноцького озера (Видатні геогр. відкр..
Словник української мови в 11 томах