гуня
Загальнослов'янський термін, відомий з давньоруських джерел від 1489; первісне значення — килим; г. волоська — кошлатий на обидва боки вовняний плащ; в окремих регіонах України г. називають верхній чоловічий і жіночий одяг з домотканого довговорсого сукна з фальшивими рукавами, зав'язують спереду мотузкою; забескидських українців, які носили г., називали гуняками.