данина
1. обов'язковий податок натурою або грішми на користь правителя, держави, Церкви (десятина) або ін. суспільного об'єднання; 2. (дань), безпосередній податок населення (піддані, звідси підданство) державі у Київській Русі; одиниця оподаткування — дим (дім, рало, хліборобська родина); д. сплачували грошима або натурою (хліб, мед, хутра, худоба; збір д. відбувався шляхом полюддя (об'їзд князем з дружиною приналежних земель); після повстання древлян д. упорядкована у формі уроків (фіксованого розміру) та погостів (визначених місць збору); різні форми д. існували також у пізніші часи.
Універсальний словник-енциклопедія