диякон
У перших християн помічник єпископа, що опікувався убогими і хворими; пізніше — духовна особа, що отримала свячення дияконату й готується до священичих свячень; після II Ватиканського Собору д. може бути також жонатий чоловік, що надає релігійні послуги (хрищення, миропомазання, шлюб).
Універсальний словник-енциклопедія