зброєносець

У середньовіччі юнак, що супроводжував рицаря; служба з. була приготуванням до рицарського стану.

Значення в інших словниках

1. зброєносець — зброєно́сець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зброєносець — -носця, ч. 1》 іст. Молодий воїн середньовіччя, обов'язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2》 перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию-небудь волю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зброєносець — ЗБРОЄНО́СЕЦЬ, но́сця, ч. 1. іст. Молодий воїн середньовіччя, обов’язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. *У порівн. Два партизани, справді, наче вірні зброєносці, ні на крок не відходили від Обушного (Кир.  Словник української мови в 11 томах