кашлюк

Гостра інфекційна хвороба, що викликається паличкою к.; трапляється переважно у дітей; симптоми: катаральне запалення дихальних шляхів з нападами спазматичного кашлю; профілактичні щеплення.

Значення в інших словниках

1. кашлюк — кашлю́к іменник чоловічого роду коклюш  Орфографічний словник української мови
2. кашлюк — -а, ч., мед. Те саме, що коклюш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кашлюк — КАШЛЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що ко́клю́ш. Малі Семченята .. бухикали – в дітей був кашлюк (С. Чорнобривець); Двох [дітей] ще маленькими поховала [мати], троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кашлюк — КО́КЛЮШ (захворювання), КАШЛЮ́К. Коклюш належить до групи дитячих інфекційних захворювань (з журналу); Двох ще маленькими поховала (мати), троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
5. кашлюк — КАШЛЮ́К, а́, ч., мед. Те саме, що ко́клюш. Двох [дітей] ще маленькими поховала [мати], троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (Гончар, II, 1959, 198); Малі Семченята.. бухикали — в дітей був кашлюк (Чорн., Визвол. земля, 1959, 197).  Словник української мови в 11 томах
6. кашлюк — Кашлю́к, -ка́ м. Коклюшъ. Желех. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка