кашлюк
КАШЛЮ́К, а́, ч., розм.
Те саме, що ко́клю́ш.
Малі Семченята .. бухикали – в дітей був кашлюк (С. Чорнобривець);
Двох [дітей] ще маленькими поховала [мати], троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар);
Що там якийсь кашлюк для того, хто у степах киргизьких, в брудних казармах витримав жахливих десять років (Василь Шевчук);
Ягоди актинідій також призначають при туберкульозі, кашлюкові, карієсі і, що особливо цікаво, як протиглистяний засіб (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)