костриця

Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова — одна з найкращих лукових трав, к. червона — пасовищний злак і к. борозниста (типчак).

Значення в інших словниках

1. костриця — костри́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. костриця — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. костриця — кістриця, -і, ж. 1》 Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. 2》 бот. Те саме, що вівсяниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. костриця — КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня здерев'яніла тверда неволокниста частина стебла прядивних рослин (конопель, льону і т. ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої оброблення цих рослин; терміття.  Словник української мови у 20 томах
5. костриця — ВІВСЯ́НИЦЯ (один із видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому ґрунті), КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ). Пласт зорали й посіяли тимофіївку з вівсяницею лучною (з журналу); Береги ставу.. вкриті були суцільним трав'яним килимом.  Словник синонімів української мови
6. костриця — КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі]..  Словник української мови в 11 томах
7. костриця — Костриця, -ці ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.  Словник української мови Грінченка