костриця

КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж.

1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття.

Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46);

Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24).

Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки).

— Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248).

2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1.

Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).

Значення в інших словниках

1. костриця — костри́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. костриця — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. костриця — кістриця, -і, ж. 1》 Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. 2》 бот. Те саме, що вівсяниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. костриця — КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня здерев'яніла тверда неволокниста частина стебла прядивних рослин (конопель, льону і т. ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої оброблення цих рослин; терміття.  Словник української мови у 20 томах
5. костриця — Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова — одна з найкращих лукових трав, к. червона — пасовищний злак і к. борозниста (типчак).  Універсальний словник-енциклопедія
6. костриця — ВІВСЯ́НИЦЯ (один із видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому ґрунті), КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ). Пласт зорали й посіяли тимофіївку з вівсяницею лучною (з журналу); Береги ставу.. вкриті були суцільним трав'яним килимом.  Словник синонімів української мови
7. костриця — Костриця, -ці ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.  Словник української мови Грінченка