мораліте

У середньовіччі — драма, переважно світського змісту, дидактичного або філософського характеру; в алегоричній формі зображала боротьбу сил добра й зла за людську душу.

Значення в інших словниках

1. мораліте — мораліте́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мораліте — невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи – жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мораліте — МОРАЛІТЕ́, невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи – жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами. Середньовічні мораліте [в епоху Відродження] оживають у нових формах, поділені на п'ять актів, з прологом, епілогом і хором, як в античній драмі (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. мораліте — • мораліте (франц. moralité) - жанр драматургії середньовіччя та епохи Відродження в Зх. Європі 14 — 16 ст.; моралізаторська, повчально-алегор. драма етичного змісту переважно віршованої форми. Виникла у Франції, поширилася в Англії та ін. країнах. Для...  Українська літературна енциклопедія
5. мораліте — мораліте́ (франц. moralite) середньовічна п’єса повчального характеру з алегоричними дійовими особами.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. мораліте — Моралі́те (фр.), не відм. (н. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мораліте — МОРАЛІТЕ́, невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи — жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами. Середньовічні мораліте [в епоху Відродження] оживають у нових формах, поділені на п’ять актів, з прологом, епілогом і хором, як в античній драмі (Від давнини… І, 1960, 156).  Словник української мови в 11 томах