Січна зброя з довгим прямим лезом, що використовувалась у ХVI-ХХ ст.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
палаш —
пала́ш іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
палаш —
-а, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палаш —
Меч, див. шашка
Словник чужослів Павло Штепа
палаш —
ПАЛА́Ш, а́, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока [боку] прив'язав (І.
Словник української мови у 20 томах
палаш —
Меч
Словник застарілих та маловживаних слів
палаш —
пала́ш (польс. pałasz, з угор. pallos, від тур. pala – меч, кинджал) старовинна холодна ручна зброя з довгим прямим двосічним клинком, що вкладається в піхви. В Росії був на озброєнні кірасирських полків до 19 ст.
Словник іншомовних слів Мельничука
палаш —
ПАЛА́Ш, а́, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив’язав (Котл.
Словник української мови в 11 томах
палаш —
Палаш, -ша м. Палашъ. О. 1862. X. 2. В правій руці, палаш держе. Гол. І. 99. Палашем посік того змія. Чуб. II. 179.
Словник української мови Грінченка