палаш
ПАЛА́Ш, а́, ч. Холодна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, яка нагадує шаблю.
На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив’язав (Котл., І, 1952, 212);
Перелякані жовніри несподіваним нападком хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (Стор., І, 1957, 395);
Хлопці в червоних — гордість душі! Блискають сріблом в бою палаші (Перв., З глибини, 1956, 20).
Словник української мови (СУМ-11)