Універсальний словник-енциклопедія

паралакс

Похибка у зчитуванні показів приладів, що виникає внаслідок невідповідного положення ока відносно шкали приладу.

Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. паралакс — парала́кс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. паралакс — -а, ч. 1》 Видиме зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження. Бінокулярний паралакс — різниця кутів, які утворюються зоровими лініями при послідовній фіксації двома очима рівновіддалених точок. 2》 астр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Позірне зміщення розглядуваного об'єкта внаслідок переміщування точки спостереження...  Словник української мови у 20 томах
  4. паралакс — парала́кс (від грец. παράλλαξις – відхилення) 1. Позірне зміщення розглядуваного об’єкта, зумовлене зміною точки спостереження. 2. астр.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. паралакс — ПАРАЛА́КС, а, ч. 1. Видиме зміщення розглядуваного об’єкта внаслідок переміщування точки спостереження. У верхню частину бокса [для зйомок під водою] вмонтований складений прицільний видошукач з поправкою на паралакс при зйомках з близьких відстаней (Рад.  Словник української мови в 11 томах