паралелепіпед —
паралелепі́пед іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
паралелепіпед —
[паралеилеип’іпеид] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
паралелепіпед —
-а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паралелепіпед —
ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
паралелепіпед —
паралелепі́пед (грец. παραλληλεπίπεδον, від παράλληλος – паралельний і έπίπεδον – площина) шестигранник, гранями якого є паралелограми, або призма, основами якої є паралелограми.
Словник іншомовних слів Мельничука
паралелепіпед —
ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (Геом., II, 1954, 37).
Словник української мови в 11 томах