патина

Зеленкувата плівка сполук міді (лужних карбонатів або сульфатів), яка утворюється на поверхні міді або її сплавів під дією атмосферних чинників або утворена штучно на художніх виробах.

Значення в інших словниках

1. патина — па́ти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. патина — -и, ж., спец. Зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів із міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь, що утворюється внаслідок дії атмосферних опадів і т. ін. чи завдяки обробці спеціальними окиснювачами, звичайно з декоративною метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. патина — ПА́ТИ́НА, и, ж., спец. Зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів з міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь, що утворюється внаслідок дії атмосферних опадів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. патина — пати́на (італ. patina) наліт різноколірних відтінків (від зеленого до брунатного) на поверхні виробів з бронзи, міді, латуні, що виникав через корозію металів або створюється штучно.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. патина — ПА́ТИ́НА, и, ж., спец. Зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів з міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем’яних знарядь, що утворюється внаслідок дії атмосферних опадів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах