патина
па́тина
-и, ж., спец.
Зеленувато-коричневий наліт на поверхні виробів із міді, бронзи та латуні або біляста плівка на поверхні крем'яних знарядь, що утворюється внаслідок дії атмосферних опадів і т. ін. чи завдяки обробці спеціальними окиснювачами, звичайно з декоративною метою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови