Відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери).
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
радіус —
ра́діус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
радіус —
[рад'іус] -са, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
радіус —
-а, ч. 1》 Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. || Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. 2》 Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
радіус —
РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. Багато, більш ніж комарів, які вилися круг мене, виникало й тануло в моїм мізку планів та думок. Але всі вони сходились, як радіуси до центру, до Хоми Прядки (В.
Словник української мови у 20 томах
радіус —
ра́діус (від лат. radius – промінь) 1. Відрізок, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина цього відрізка. 2. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак).
Словник іншомовних слів Мельничука
радіус —
РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; // Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута.
Словник української мови в 11 томах