радіус

Значення в інших словниках

1. радіус — ра́діус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. радіус — [рад'іус] -са, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
3. радіус — -а, ч. 1》 Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. || Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. 2》 Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. радіус — Луч Словник чужослів Павло Штепа
5. радіус — РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. Багато, більш ніж комарів, які вилися круг мене, виникало й тануло в моїм мізку планів та думок. Але всі вони сходились, як радіуси до центру, до Хоми Прядки (В. Словник української мови у 20 томах
6. радіус — ра́діус (від лат. radius – промінь) 1. Відрізок, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина цього відрізка. 2. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак). Словник іншомовних слів Мельничука
7. радіус — РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; // Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута. Словник української мови в 11 томах