радіус

РА́ДІУС, а, ч.

1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром.

Багато, більш ніж комарів, які вилися круг мене, виникало й тануло в моїм мізку планів та думок. Але всі вони сходились, як радіуси до центру, до Хоми Прядки (В. Винниченко);

// Віддаль від певної точки кола або сфери до центра.

За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута. Завдяки сплющеності Земля має різну довжину радіусів (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру.

Радіус дії атомного криголама, призначеного для плавання в полярних широтах, буде практично необмежений (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Ра́діус польо́ту – максимальна віддаль, яку може подолати літак від бази й повернутися назад, не поповнюючи запасів пального.

Невпинно зростає радіус польоту важких реактивних літаків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіус — ра́діус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіус — [рад'іус] -са, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. радіус — -а, ч. 1》 Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. || Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. 2》 Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. радіус — Луч Словник чужослів Павло Штепа
  5. радіус — ра́діус (від лат. radius – промінь) 1. Відрізок, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина цього відрізка. 2. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. радіус — Відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери). Універсальний словник-енциклопедія
  7. радіус — РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; // Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута. Словник української мови в 11 томах