радіус
РА́ДІУС, а, ч.
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром;
// Віддаль від певної точки кола або сфери до центра.
За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута. Завдяки сплющеності Земля має різну довжину радіусів (Про вулкани.., 1955, 32).
2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру.
Радіус дії атомного криголама, призначеного для плавання в полярних широтах, буде практично необмежений (Наука.., 12, 1956, 21).
∆ Ра́діус польо́ту — максимальна віддаль, яку може подолати літак від бази і повернутися назад, не поповнюючи запасів пального.
Невпинно зростає радіус польоту важких реактивних літаків (Рад. Укр., 30.VI 1957, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіус — ра́діус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіус — [рад'іус] -са, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- радіус — -а, ч. 1》 Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. || Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. 2》 Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радіус — Луч Словник чужослів Павло Штепа
- радіус — РА́ДІУС, а, ч. 1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. Багато, більш ніж комарів, які вилися круг мене, виникало й тануло в моїм мізку планів та думок. Але всі вони сходились, як радіуси до центру, до Хоми Прядки (В. Словник української мови у 20 томах
- радіус — ра́діус (від лат. radius – промінь) 1. Відрізок, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з їхнім центром, а також довжина цього відрізка. 2. Р. дії (корабля, літака) найбільша від бази віддаль, на якій може виконувати завдання корабель (літак). Словник іншомовних слів Мельничука
- радіус — Відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери). Універсальний словник-енциклопедія