розмноження

Властивість організмів відтворювати собі подібних; нестатеве р. (вегетативне) через поділ, брунькування, ґемули — в нижчих тварин, спори — у грибів, вегетативні органи — в рослин; статеве р. через поєднання двох статевих клітин (в більшості організмів яйцеклітин і сперматозоїдів) в зиготу, з якої розвивається новий організм; особливим випадком статевого р. є р. через незапліднену яйцеклітину — партеногенез.

Значення в інших словниках

1. розмноження — розмно́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розмноження — [розмножеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. розмноження — -я, с. Дія за знач. розмножити, розмножувати і розмножитися, розмножуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розмноження — РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися. Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її (М. Рильський); Для розмноження імператорські пінгвіни виходять на лід.  Словник української мови у 20 томах
5. розмноження — РОЗМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися. В арсеналі оргтехніки багато засобів швидкого й доброякісного розмноження інформації (Наука..  Словник української мови в 11 томах