рокайль

Характерний для мистецтва рококо орнамент у формі завитка мушлі, зазвичай асиметричний.

Значення в інших словниках

1. рокайль — рока́йль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рокайль — невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з'єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рокайль — РОКА́ЙЛЬ, невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з'єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин. Художньому стилю будь-якої епохи притаманне своє трактування художніх творів.  Словник української мови у 20 томах
4. рокайль — рока́йль (франц. rocaille, букв. – дрібні камінці, черепашки) орнамент у вигляді стилізованої черепашки в обрамленні з сплетіння завитків, химерно вигнутих ліній тощо, характерний для західноєвропейського мистецтва стилю рококо (18 ст.).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рокайль — РОКА́ЙЛЬ, невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з’єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин. Художньому стилю будь-якої епохи притаманне своє трактування художніх творів.  Словник української мови в 11 томах
6. рокайль — (фр. — раковина) Асиметричний примхливий орнамент зі стилізованих черепашок і закруток, оброблених бахромою. Характерний для стильового напряму рококо.  Архітектура і монументальне мистецтво