самореалізація

Постійне прагнення до повного розвитку власних вроджених можливостей; визнане К. Роджерсом, А. Масловим та ін. найважливішим мотивом дії людини, основним бажанням, не завжди досяжним, метою людського буття.

Значення в інших словниках

1. самореалізація — самореаліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самореалізація — -ї, ж. Реалізація свого творчого, людського потенціалу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самореалізація — САМОРЕАЛІЗА́ЦІЯ.  Словник української мови у 20 томах
4. самореалізація — (англ. self-actualization) в ієрархії потреб Маслоу найвищий рівень потреб – це бажання людини реалізувати свої таланти і здібності.  Економічний словник
5. самореалізація — САМОРЕАЛІЗАЦІЯ — процес покладання-здійснення людиною свого "Я" у світі. С. передбачає найоптимальнішудля конкретної людини взаємодію сутнісних сил, розгортання яких є мірилом людинотворчого потенціалу конкретно-історичних типів соціуму й культури.  Філософський енциклопедичний словник