самореалізація

Постійне прагнення до повного розвитку власних вроджених можливостей; визнане К. Роджерсом, А. Масловим та ін. найважливішим мотивом дії людини, основним бажанням, не завжди досяжним, метою людського буття.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самореалізація — самореаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самореалізація — -ї, ж. Реалізація свого творчого, людського потенціалу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самореалізація — САМОРЕАЛІЗА́ЦІЯ. Словник української мови у 20 томах
  4. самореалізація — (англ. self-actualization) в ієрархії потреб Маслоу найвищий рівень потреб – це бажання людини реалізувати свої таланти і здібності. Економічний словник
  5. самореалізація — САМОРЕАЛІЗАЦІЯ — процес покладання-здійснення людиною свого "Я" у світі. С. передбачає найоптимальнішудля конкретної людини взаємодію сутнісних сил, розгортання яких є мірилом людинотворчого потенціалу конкретно-історичних типів соціуму й культури. Філософський енциклопедичний словник