соціалізм
1. соціальна ідеологія, що ставить за мету усуспільнення власності та справедливий розподіл благ; с. вимагав ліквідації суспільних відносин, заснованих на приватній власності на засоби виробництва, та побудови ладу, в якому суспільна власність на засоби виробництва стане економічною основою для знесення соціального поділу й експлуатації, здійснення принципів соціальної справедливості; 2. у марксистській теорії соціального розвитку — суспільно-економічний лад, притаманний першій стадії розвитку суспільно-економічної формації, котра з'явиться після повалення капіталізму, наступною стадією мав бути комунізм; іноді терміном с. марксисти окреслюють усю соціально-економічну формацію, яка настає після капіталізму; 3. суспільний рух, який ставив за мету здійснення принципів наукового с.; розвивався починаючи з 2-ї полов. XIX ст.; наприкінці XIX ст. викристалізувалися 2 опозиційні течії: радикальний (революційний) та поміркований (реформістський) с.; партії радикального напряму (комуністичні) 1917 шляхом революції здобули владу у Росії, а після II Світової війни також у Центр.-Сх. Європі й низці аз. країн; зневага до фундаментальних законів економіки та ідеологізація принципів демократії на межі 80-90-х призвели до краху пануючого у цих країнах соціалістичного ладу і початку процесів устроєвої та економічної трансформації в напрямку запровадження законів ринкової економіки та демократизації; партії, що репрезентують реформістську течію (соціал-демократичні), з повагою ставилися до державного правового ладу, правил парламентської боротьби, вони здійснювали свої цілі (соціальне забезпечення, трудові й громадянські права) шляхом поступових реформ, беручи участь у здійсненні державної влади.
Універсальний словник-енциклопедія