соціалізм

1. соціальна ідеологія, що ставить за мету усуспільнення власності та справедливий розподіл благ; с. вимагав ліквідації суспільних відносин, заснованих на приватній власності на засоби виробництва, та побудови ладу, в якому суспільна власність на засоби виробництва стане економічною основою для знесення соціального поділу й експлуатації, здійснення принципів соціальної справедливості; 2. у марксистській теорії соціального розвитку — суспільно-економічний лад, притаманний першій стадії розвитку суспільно-економічної формації, котра з'явиться після повалення капіталізму, наступною стадією мав бути комунізм; іноді терміном с. марксисти окреслюють усю соціально-економічну формацію, яка настає після капіталізму; 3. суспільний рух, який ставив за мету здійснення принципів наукового с.; розвивався починаючи з 2-ї полов. XIX ст.; наприкінці XIX ст. викристалізувалися 2 опозиційні течії: радикальний (революційний) та поміркований (реформістський) с.; партії радикального напряму (комуністичні) 1917 шляхом революції здобули владу у Росії, а після II Світової війни також у Центр.-Сх. Європі й низці аз. країн; зневага до фундаментальних законів економіки та ідеологізація принципів демократії на межі 80-90-х призвели до краху пануючого у цих країнах соціалістичного ладу і початку процесів устроєвої та економічної трансформації в напрямку запровадження законів ринкової економіки та демократизації; партії, що репрезентують реформістську течію (соціал-демократичні), з повагою ставилися до державного правового ладу, правил парламентської боротьби, вони здійснювали свої цілі (соціальне забезпечення, трудові й громадянські права) шляхом поступових реформ, беручи участь у здійсненні державної влади.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціалізм — соціалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соціалізм — У вигляді викінченої доктрини соціалізм розвивався в Європі починаючи з кінця XVIII століття у відповідь на розвиток процесу індустріалізації. Енциклопедія політичної думки
  3. соціалізм — [соц'іал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. соціалізм — -у, ч. 1》 Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2》 Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3》 Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та згладжування суспільних протиріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Суспільно-політичний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва і як мета та ідеал висуваються принципи соціальної справедливості, свободи, рівності. Словник української мови у 20 томах
  6. соціалізм — (англ. socialism) економічна система, в якій виробничі рішення приймаються робітниками або їх ціни представниками. Економічний словник
  7. соціалізм — соціалі́зм (франц. socialisme, від лат. socialis – суспільний) 1. Вчення про суспільство, в якому немає експлуатації людини людиною, соціального поневолення, утверджено соціальну рівність. 2. С. науковий – синонім наукового комунізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. соціалізм — СОЦІАЛІЗМ (від лат. socialis — суспільний) — 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів... Філософський енциклопедичний словник
  9. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Перша фаза комуністичної формації, суспільний лад, що приходить на зміну капіталізмові, заснований на суспільній власності на знаряддя і засоби виробництва, владі трудящих... Словник української мови в 11 томах