соціалізм

СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Суспільно-політичний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва і як мета та ідеал висуваються принципи соціальної справедливості, свободи, рівності.

Бесіди пекучі, – немов залізо, небезпечні слова, як: соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке, – бриніли, мов бджоли (О. Кобилянська);

– Питаю, чи вдоволені ви страйком? – Дуже вдоволений. – Наближає до соціалізму? – Так, наближає (В. Винниченко);

Ніколи всміхатись. Мені треба соціалізм будувати! (О. Довженко);

Я не визнаю пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою! Ось це моє кредо. І так само не визнаю соціалізму, будованого тюрмою й кулею (І. Багряний);

Багато з них і раніш захоплювалися ідеями соціалізму (Б. Антоненко-Давидович).

2. який. Назва різних учень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності і згладжування суспільних суперечностей.

Християнський соціалізм.

(1) Христия́нський соціалі́зм – напрям суспільно-політичної думки, прихильники якого намагаються поєднати ідеї християнства і соціалізму.

△ (2) Утопі́чний соціалі́зм – учення про ідеальне суспільство, засноване на спільності майна, відсутності експлуатації і спільній праці всіх громадян, справедливому розподілі, яке бере початок від твору Т. Мора “Утопія”;

(3) Науко́вий соціалі́зм – соціологічна теорія, яка подає обґрунтування побудови суспільства на засадах соціальної справедливості.

Науковий соціалізм, який виник у середині XIX століття, претендував на строге теоретичне обґрунтування неминущості і закономірного виникнення майбутнього соціалістичного ладу на базі об'єктивного процесу розвитку продуктивних сил, базисних (економічних) та надбудовних, тобто неекономічних відносин (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціалізм — соціалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соціалізм — У вигляді викінченої доктрини соціалізм розвивався в Європі починаючи з кінця XVIII століття у відповідь на розвиток процесу індустріалізації. Енциклопедія політичної думки
  3. соціалізм — [соц'іал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. соціалізм — -у, ч. 1》 Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2》 Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3》 Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та згладжування суспільних протиріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. соціалізм — (англ. socialism) економічна система, в якій виробничі рішення приймаються робітниками або їх ціни представниками. Економічний словник
  6. соціалізм — соціалі́зм (франц. socialisme, від лат. socialis – суспільний) 1. Вчення про суспільство, в якому немає експлуатації людини людиною, соціального поневолення, утверджено соціальну рівність. 2. С. науковий – синонім наукового комунізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. соціалізм — 1. соціальна ідеологія, що ставить за мету усуспільнення власності та справедливий розподіл благ; с. вимагав ліквідації суспільних відносин, заснованих на приватній власності на засоби виробництва, та побудови ладу... Універсальний словник-енциклопедія
  8. соціалізм — СОЦІАЛІЗМ (від лат. socialis — суспільний) — 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів... Філософський енциклопедичний словник
  9. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Перша фаза комуністичної формації, суспільний лад, що приходить на зміну капіталізмові, заснований на суспільній власності на знаряддя і засоби виробництва, владі трудящих... Словник української мови в 11 томах