1. Словник іншомовних слів Мельничука

соціалізм

соціалі́зм

(франц. socialisme, від лат. socialis – суспільний)

1. Вчення про суспільство, в якому немає експлуатації людини людиною, соціального поневолення, утверджено соціальну рівність.

2. С. науковий – синонім наукового комунізму.

3. Перша фаза комуністичної суспільно-економічної формації; суспільний лад, що внаслідок пролетарської революції і встановлення диктатури пролетаріату приходить на зміну капіталізмові. Найважливішими рисами С. є союз робітничою класу з селянством при керівній ролі робітничого класу, очоленого марксистсько-ленінською партією; суспільна власність на знаряддя й засоби виробництва, що існує у двох формах – державній і колгоспно-кооперативній; здійснення основного принципу – «від кожного за його здібністю, кожному – за його працею»; повна ліквідація експлуатації людини людиною; планомірний розвиток економіки в інтересах народу; розвиток справжньої демократії, встановлення дійсної рівноправності націй і відносин дружби між ними тощо. В ході свого розвитку С. поступово переросстає в комунізм. Вищим етапом С. на цьому шляху є розвинуте соціалістичне суспільство, яке характеризується високим рівнем розвитку економіки, високим ступенем зрілості соціальних відносин, зміцненням соціальної та ідейно-політичної єдності народу, союзу робітничого класу й селянства.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціалізм — соціалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соціалізм — У вигляді викінченої доктрини соціалізм розвивався в Європі починаючи з кінця XVIII століття у відповідь на розвиток процесу індустріалізації. Енциклопедія політичної думки
  3. соціалізм — [соц'іал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. соціалізм — -у, ч. 1》 Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2》 Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3》 Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та згладжування суспільних протиріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Суспільно-політичний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва і як мета та ідеал висуваються принципи соціальної справедливості, свободи, рівності. Словник української мови у 20 томах
  6. соціалізм — (англ. socialism) економічна система, в якій виробничі рішення приймаються робітниками або їх ціни представниками. Економічний словник
  7. соціалізм — 1. соціальна ідеологія, що ставить за мету усуспільнення власності та справедливий розподіл благ; с. вимагав ліквідації суспільних відносин, заснованих на приватній власності на засоби виробництва, та побудови ладу... Універсальний словник-енциклопедія
  8. соціалізм — СОЦІАЛІЗМ (від лат. socialis — суспільний) — 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів... Філософський енциклопедичний словник
  9. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Перша фаза комуністичної формації, суспільний лад, що приходить на зміну капіталізмові, заснований на суспільній власності на знаряддя і засоби виробництва, владі трудящих... Словник української мови в 11 томах