соціалізм

СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Перша фаза комуністичної формації, суспільний лад, що приходить на зміну капіталізмові, заснований на суспільній власності на знаряддя і засоби виробництва, владі трудящих, керованих робітничим класом на чолі з марксистсько-ленінською партією.

Перехід від соціалізму до комунізму є закономірний, історично неминучий процес (Наука.., 3, 1959, 1);

Соціалізм, планове соціалістичне господарство відкривають найширший простір для всебічного прогресу науки і техніки (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 45).

Світова́ систе́ма соціалі́зму — соціальна, економічна і політична співдружність вільних, суверенних народів, які йдуть по шляху соціалізму й комунізму, об’єднані спільністю інтересів і цілей, тісними взаєминами міжнародної соціалістичної солідарності.

Світова система соціалізму справляє вирішальний вплив на всі революційні сили нашої епохи, сприяє їх зростанню і зміцненню (Ком. Укр., 7, 1968, 71).

2. Учення про побудову такого суспільного ладу.

Твори Фур’є.. зродили в мені знов симпатії до соціалізму (Коцюб., III, 1956, 287);

Хоча від мови Левченка повіяло.. соціалізмом, але вона вразила Чорнокнижного (Стельмах, І, 1962, 449).

∆ Науко́вий соціалі́зм — те саме, що соціалі́зм 2.

Створений Марксом і Енгельсом науковий соціалізм являє собою теорію і програму революційного робітничого руху (Ком. Укр., 5, 1968, 13).

3. Збірна назва різних дрібнобуржуазних і буржуазних вчень про реформу капіталістичного суспільства шляхом згладжування антагоністичних суперечностей.

..соціалізм буває різний, є навіть на світі попівський соціалізм, є соціалізм міщанський, є соціалізм пролетарський (Ленін, 13, 1971, 118).

∆ Утопі́чний соціалі́зм — домарксівське вчення про соціалістичну перебудову суспільства, в якому не було правильних матеріалістичних уявлень про суть соціалістичного суспільства і шляхи його розвитку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціалізм — соціалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. соціалізм — У вигляді викінченої доктрини соціалізм розвивався в Європі починаючи з кінця XVIII століття у відповідь на розвиток процесу індустріалізації. Енциклопедія політичної думки
  3. соціалізм — [соц'іал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. соціалізм — -у, ч. 1》 Суспільний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва. 2》 Вчення про встановлення такого суспільного ладу. 3》 Назва різних вчень про реформу капіталістичного суспільства на основі зрівняльності та згладжування суспільних протиріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. соціалізм — СОЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Суспільно-політичний лад, основою виробничих відносин якого є державна власність на засоби виробництва і як мета та ідеал висуваються принципи соціальної справедливості, свободи, рівності. Словник української мови у 20 томах
  6. соціалізм — (англ. socialism) економічна система, в якій виробничі рішення приймаються робітниками або їх ціни представниками. Економічний словник
  7. соціалізм — соціалі́зм (франц. socialisme, від лат. socialis – суспільний) 1. Вчення про суспільство, в якому немає експлуатації людини людиною, соціального поневолення, утверджено соціальну рівність. 2. С. науковий – синонім наукового комунізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. соціалізм — 1. соціальна ідеологія, що ставить за мету усуспільнення власності та справедливий розподіл благ; с. вимагав ліквідації суспільних відносин, заснованих на приватній власності на засоби виробництва, та побудови ладу... Універсальний словник-енциклопедія
  9. соціалізм — СОЦІАЛІЗМ (від лат. socialis — суспільний) — 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів... Філософський енциклопедичний словник