сталагміт

Мінеральні, переважно вапнякові, утворення у вигляді стовпів, конусів на дні печер; часом сполучається зі сталактитом, утворюючи натічну колону (сталагнат); див. натіки печерні.

Значення в інших словниках

1. сталагміт — сталагмі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сталагміт — СТАЛАГМІТ – СТАЛАКТИТ – СТАЛАГНАТ Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору). Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).  Літературне слововживання
3. сталагміт — Бурулька вапняна здолу  Словник чужослів Павло Штепа
4. сталагміт — СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. сталагміт — -а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених гідроґенокарбонатом кальцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сталагміт — СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.  Словник української мови в 11 томах