Значення в інших словниках
-
тимін —
тимі́н (від грец. θύμον – чебрець) органічна сполука, що належить до піримідинових основ. Входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти. Міститься в усіх живих клітинах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тимін —
ТИМІ́Н.
Словник української мови у 20 томах
-
тимін —
-у, ч. Гетероциклічна сполука – похідна піримідину, входить до складу ДНК.
Великий тлумачний словник сучасної мови