тимін

ТИМІ́Н.

Значення в інших словниках

1. тимін — тимі́н (від грец. θύμον – чебрець) органічна сполука, що належить до піримідинових основ. Входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти. Міститься в усіх живих клітинах.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. тимін — -у, ч. Гетероциклічна сполука – похідна піримідину, входить до складу ДНК.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тимін — див. піримідонові основи  Універсальний словник-енциклопедія