1. Словник української мови у 20 томах

тимін

ТИМІ́Н.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимін — тимі́н (від грец. θύμον – чебрець) органічна сполука, що належить до піримідинових основ. Входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти. Міститься в усіх живих клітинах. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. тимін — -у, ч. Гетероциклічна сполука – похідна піримідину, входить до складу ДНК. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тимін — див. піримідонові основи Універсальний словник-енциклопедія