тимін
тимі́н
(від грец. θύμον – чебрець)
органічна сполука, що належить до піримідинових основ. Входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти. Міститься в усіх живих клітинах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me