трутень —
[трутеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (на) -т(‘)н'і/-тнеив'і, мн. -т(‘)н'і, -т(‘)н'іў
Орфоепічний словник української мови
трутень —
ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. – Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С.
Словник української мови у 20 томах
трутень —
-тня, ч. 1》 Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. 2》 перен., розм. Людина, що живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трутень —
ТРУ́ТЕНЬ (у бджіл), ТРУТ. Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії! (С. Руданський); Ситі трути гордо побренькують собі, проходжуючися поміж наповнені медові комори (І. Франко). ДАРМОЇ́Д розм.
Словник синонімів української мови
трутень —
ТРУ́ТЕНЬ, тня, ч. 1. Самець бджоли, який не виконує ніякої роботи. — Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах
трутень —
Трутень, -тня м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка