Частина гірничої породи, охоплена виробками, ще не порушена гірничими роботами.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
цілик —
див. ґрунт; Земля
Словник синонімів Вусика
цілик —
ці́лик іменник чоловічого роду у зброї ціли́к іменник чоловічого роду цілина
Орфографічний словник української мови
цілик —
ЦІ́ЛИК, а, ч., спец. Найпростіший прицільний пристрій на стволі зброї і на гарматних панорамах. ЦІЛИ́К, а́, ч. 1. розм. Цілина 1. Але нема нам куди подітися, і осіли ми за рікою Галицею, на невдобах, не жити, а віку доживати.
Словник української мови у 20 томах
цілик —
I ціл`ик-а, ч. 1》 розм., заст. Цілина (у 2 знач.). || Великий сніговий замет. 2》 гірн. Масив ґрунту з корисними копалинами, який залишається незайманим при розробці родовища. II ц`ілик-а, ч., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілик —
ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О.
Словник синонімів української мови
цілик —
ЦІ́ЛИК, а, ч., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах. ЦІЛИ́К, а́, ч. 1. розм., заст. Цілина (у 2 знач.); // Великий сніговий замет.
Словник української мови в 11 томах
цілик —
Цілик, -ка м. = цілина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка