Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання
Значення в інших словниках
безкольоровий —
безкольоро́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
безкольоровий —
-а, -е. Який не має забарвлення. || Який не має чітко виявленого кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безкольоровий —
БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який не має забарвлення. Ці шафи не були порожні. В них стояли банки .. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Ю. Смолич); // Який не має чітко виявленого кольору. Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
безкольоровий —
див. безбарвний
Словник синонімів Вусика
безкольоровий —
БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про...
Словник синонімів української мови
безкольоровий —
Безкольоро́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безкольоровий —
БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який не має забарвлення. Ці шафи не були порожні. В них стояли банки.. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 182); // Який не має чітко виявленого кольору.
Словник української мови в 11 томах