безкольоровий
БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е.
Який не має забарвлення.
Ці шафи не були порожні. В них стояли банки .. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Ю. Смолич);
// Який не має чітко виявленого кольору.
Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)