безкольорово
БЕЗКОЛЬОРО́ВО.
Присл. до безкольоро́вий.
Мороз у зорях блимав безкольорово (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗКОЛЬОРО́ВО.
Присл. до безкольоро́вий.
Мороз у зорях блимав безкольорово (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)